€45 млрд від ЄС, бюджет-2026 і що зміниться для ринку ОВДП

8 травня 2026 року Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт про внесення змін до Державного бюджету-2026 і передав його до Верховної Ради. Приводом стало надходження зовнішнього фінансування від Євросоюзу на суму 45 мільярдів євро в межах Ukraine Support Loan. Для портфельного інвестора в українські державні цінні папери ця новина означає конкретну зміну в механіці ринку ОВДП — і, відповідно, у профілі ризику та прибутковості.

Звуження дефіциту: від 18,5% до 12,1% ВВП

Ключова для інвестора зміна в законопроєкті — нова проєкція дефіциту. За поточним розрахунком, дефіцит держбюджету скорочується з 18,5% до 12,1% ВВП. Це відбувається за рахунок того, що доходи бюджету зростають на 2,291 трильйона гривень — переважно через зарахування гривневого еквівалента надходжень від ЄС.

Різниця між 18,5% і 12,1% ВВП — це близько 6,4 відсоткового пункту. При ВВП, що НБУ прогнозував на рівні близько 9–10 трильйонів гривень у 2026 році, така поправка в абсолютних числах означає менш ніж на 600–650 мільярдів гривень потреба у внутрішньому фінансуванні. Мінфін отримує можливість зменшити обсяги ринкових запозичень через аукціони ОВДП — або зовсім не виходити на ринок у певні тижні.

Що це означає для аукціонів ОВДП

Принцип тут простий: дефіцит бюджету = потреба у запозиченнях. Якщо Мінфін покриває більшу частку розриву за рахунок зовнішнього офіційного фінансування (таких, як Ukraine Support Loan), ринкова потреба у новому гривневому боргу знижується.

Практичні наслідки:

Пропозиція може впасти. Якщо попит на гривневі ОВДП з боку банків і роздрібних покупців залишиться на звичному рівні, а Мінфін скоротить обсяг пропозиції на аукціонах, ціни облігацій мають тенденцію до зростання — тобто ставки падають. Це підвищує вартість вже куплених ОВДП у портфелі, але погіршує умови для нових покупок.

Конкуренція за папери посилюється. Інституційні покупці (банки, страховики, ПФ) вимушені тримати частину активів у держпаперах. Якщо нового боргу менше, вони конкурують за меншу пропозицію — що додатково тисне на ставки вниз.

Терміновість і структура можуть змінитися. Мінфін у цих умовах, найімовірніше, буде розміщати більше довгострокових паперів (3–5 років), щоб зафіксувати умови на вигідному рівні. Короткі папери (3–6 місяців) можуть ставати дедалі менш привабливими для емітента.

Поки законопроєкт не прийнятий Верховною Радою і не підписаний, зміни офіційно не набрали чинності. Тиждень до і після ухвалення традиційно показовий — саме тоді ринок переоцінює очікування.

45 млрд євро: як влаштований трансфер

Ukraine Support Loan структурно влаштований як кредитний механізм Євросоюзу: ЄС залучає кошти на зовнішніх ринках і передає їх Україні через структуровану схему. Надходження конвертуються через Національний банк у гривню і зараховуються до доходів бюджету як офіційне зовнішнє фінансування — без емісії державного боргу на внутрішньому ринку.

Звідси і зростання доходів бюджету на 2,291 трильйона гривень. Мінфін отримує ресурс із зовнішнього джерела і зараховує його до бюджету окремим рядком, замість того щоб закривати ту саму потребу через продаж ОВДП на внутрішньому ринку.

Квітневий Інфляційний звіт НБУ проєктував сукупний обсяг міжнародної підтримки у 2026 році на рівні 53 мільярди доларів США. Ukraine Support Loan у розмірі 45 мільярдів євро — приблизно 48–50 мільярдів доларів за поточним курсом — є значною частиною цього прогнозу, хоча й не вся сума може надійти одночасно або в рамках одного бюджетного рішення.

Що змінюється у видатках

Законопроєкт передбачає суттєве зростання оборонних витрат.

+1,56 трлн грн — на оборону та безпеку. Загальний ресурс на оборону зростатиме до 4,367 трлн гривень. З додаткових коштів: 174,3 млрд грн — грошове забезпечення військових, 1,371 трлн грн — закупівля озброєння, техніки та боєприпасів, 14,6 млрд грн — резерв для потреб сектору безпеки.

Окрім оборони, 40 мільярдів гривень виділено на програму стійкості регіонів до зими (резервна генерація, котельні, захист критичної інфраструктури) і ще 40 мільярдів — до Резервного фонду для оперативного реагування.

Для ринку ОВДП ці видатки мають значення опосередковано: якщо ЄС-фінансування покриває більше витрат, меншою є потреба «добирати» через внутрішній борг. Це саме та логіка, що стоїть за звуженням дефіциту.

Чи стане прибутковість ОВДП нижчою

Це питання без однозначної відповіді, але логіка наступна.

Якщо пропозиція нових ОВДП скорочується, а попит з боку банківського сектору (які зобов'язані тримати ліквідні активи) залишається, ринок поступово переходить до рівноваги з нижчими ставками. Інфляція у 9,4% у 2026 році за прогнозом НБУ означає, що реальна дохідність ОВДП у короткому рядку знизиться.

При цьому довший кінець кривої — 3- і 5-річні папери — може частково зберегти премію: невизначеність воєнного часу не зникає, і покупці довгих паперів вимагатимуть її.

Інвестор, що вже тримає 1- або 2-річні ОВДП, отримує позитивний ефект від поточної новини: вартість його паперів у вторинному обігу зросте, якщо ставки пристосовуються вниз. Той, хто шукає нові покупки, потрапить у ринок зі складнішою точкою входу.

Дані з каталогу

Eliger.com.ua верифікує проєкти, де доходи та дивіденди номіновані в гривні й безпосередньо пов'язані з рівнем ринкових ставок. Серед верифікованих операторів — S1 REIT, управитель фонду S1 Obolon, що орієнтований на комерційну нерухомість Києва. Ставка прибутковості фондів цього типу конкурує з прибутковістю ОВДП: коли ставки на держпапери знижуються, порівняльна привабливість реально-активних фондів зростає — і навпаки.

Оператор «Твоє Коло», що управляє земельними пайовими фондами з цільовою дохідністю в гривні, знаходиться в тому самому конкурентному полі. Зниження безризикової ставки ОВДП як орієнтира потенційно покращує відносну позицію альтернативних гривневих інструментів.

Що відстежувати

Кілька точок спостереження у найближчі тижні:

— Голосування у Верховній Раді по законопроєкту. Без ухвалення зміни до бюджету не набирають чинності, і Мінфін не може переглянути план запозичень.

— Аукціони ОВДП після ухвалення — обсяг пропозиції на кожному з них буде перший реальний сигнал, чи Мінфін справді знижує потребу у внутрішньому ринковому фінансуванні, чи лише перерозподіляє між строками.

— Пряма ставка на найближчих 3-місячних і 6-місячних аукціонах. Зміна більш ніж на 50–75 базисних пунктів у жодну зі сторін стане сигналом про ринкове переоцінювання.

---

Матеріал не є інвестиційною рекомендацією. Інвестиції несуть ризики, включно з повною втратою капіталу. Консультуйтесь із сертифікованим фінансовим радником перед ухваленням рішень.